«Помоліться за нас, рідненькі, бо тепер ми у сотні Бога»

     Останньої неділі лютого жителі мальовничого села Сущин, що на Теребовлянщині, зустрічали у світлиці бібліотеки  особливих гостей – учасників революції  Гідності, волонтерів, учасників АТО, учнів та бібліотекарів . Адже саме тут, у сільській бібліотеці, відбувся вечір-реквієм , організований бібліотекарем с. Сущин  Богданом Холодзьоном, вчителями та учнями місцевої школи та бібліотекарями районної дитячої бібліотеки.

     Військовий бус, що торував шляхи Донеччини та Луганщини, привіз волонтерів, майданівців, а також  майданівську атрибутику .

     Розпочався вечір-реквієм із панахиди, яку відслужив настоятель храму святого Юрія, отець Василь Лабазович. У своїй проповіді священик звернувся до присутніх із закликом завжди пам’ятати невинно убієнних героїв Небесної сотні, воїнів АТО, не допустити диктатури влади. Наголосив, що лише в єдності ми зможемо подолати зовнішнього та внутрішнього ворога,  побудувати справді вільну, незалежну європейську державу.  А церковний хор милозвучно виконав «Боже, великий, єдиний» та «Ой у лісі на полянці стояли повстанці».

     Учні Сущинської  школи Михайло Безкоровайний, Віталій Грабовський, Володимир Гнатик, брати Бондаренки, Мар’ян Луців та Андрій Онукевич  читали вірші та поклали запалені лампадки біля портретів загиблих героїв-земляків. Під час звучання гімну «Плине кача по тисині» кожен з присутніх поринув думками у ті трагічні хвилини поховання  наших героїв на лютневому Майдані 2014 року.

     А далі майданівці і волонтери  Олег Уруський, Володимир Гогусь, Іван Буката, Людмила Михалків згадували про масові розстріли 18-20 лютого 2014 року в Києві. Кожен з них виконував свою місію: несли варту на барикадах, допомагали пораненим на вулицях Інститутській та Грушевського, готували гарячі страви майданівцям, доправляли важко поранених на лікування до Польщі.

     Заслужений художник України, майданівець, автор першого в Україні 3-х вимірного пам’ятника Небесній сотні,  Микола Шевчук  зі сльозами на очах та з болем у серці пригадував трагічні події  Революції Гідності, Помаранчеву революцію та Революцію на граніті, у яких він брав участь. 

     Учениця Теребовлянської ЗОШ №1 Софія Стрілецька яскраво передала образ нареченої, що втратила свого коханого на Майдані, а учениця Сущинської школи Марія Пітус зверталась до Героїв Небесної сотні, мов до журавлів, котрі відлетіли  у вирій.

     Весь вечір супроводжувався документальними кадрами розстрілу Героїв Майдану, тужливими піснями у виконанні Ніни Матвієнко «Колискова»,  Михайла Олійника «Мамо, не плач, я повернусь весною…», життєствердною «Лелеки» Святослава Вакарчука.

     Голова спілки ветеранів АТО Олександр Бойко розповідав про те, чим займається їхня організація та дякував усім небайдужим та щирим  землякам за допомогу воїнам  АТО, розуміння , підтримку та щиру молитву.

     Догорали  сім лампадок, мов догорало життя по-звірському вбитих сімох земляків-тернополян, що назавжди стоятимуть на варті у Небесній сотні – Устима Голоднюка, Ігоря Костенка, Назара Войтовича, Василя Мойсея, Олександра Капіноса, Тараса Слободяна, Василя Аксенина…

     Добігав кінця вечір-реквієм і усіх присутніх  об’єднали у спільному виконанні невмирущі слова «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».

     І діти, і батьки, і старше покоління залишали стіни сільської бібліотеки зі сльозами на очах, адже це наш спільний біль, спільне лихо, і байдужих сьогодні бути не може!