Якщо дуже сильно повірити у диво, то воно обов’язково станеться.
Днями
повернувся наш земляк Михайло Субчак із земного пекла, яке замасковане назвою
АТО. Нелегкі випробування випали на долю двадцятилітнього голубоокого хлопця, але незламна воля та
спільна молитва привели його додому, тому що допомагали у тяжкі хвилини листи
та обереги від школярів та дошкільнят не тільки із своєї рідної школи, а й з усього Теребовлянського району.
Дотримуючи
слова, Михайло прибув у районну бібліотеку для дітей на зустріч зі своїми
новими друзями, яку організували працівники бібліотеки.
І ось
настала ця довгоочікувана мить. Завідуюча бібліотекою запросила першокласницю
Микулинецької школи Софійку Лешак і показала дитячий малюнок, який облетів
тисячі кілометрів, потрапив до рук Михайла Субчака у зруйнованому війною селі на Луганщині і повернувся назад. Софійка
впізнала свій малюнок і в цю ж мить зворушений воїн підхопив малечу на руки.
Дружні обійми, сльози радості, теплі слова линули із уст усіх присутніх.
Софійка подарувала захиснику білого ангелочка, щоб завжди охороняв воїна, а
діти, які теж писали листи подарували Михайлу свої роботи:
ляльки-обереги, малюнки, вірші.
Але,
напевно, ніщо так не бентежить душу, як пісня, що ллється від серця. Її
подарували методист районного будинку культури Оксана Лучка та заслужений
працівник культури України, композитор, викладач Теребовлянського вищого
училища культури Василь Сорока.
Родичі, односельці,
друзі щиро дякували колективу дитячої
бібліотеки за цю особливу зустріч та волонтерську підтримку земляку.
