... На чужині і сонце не світить так ласкаво і тепло,
і пташки так весело не співають,
і навіть квітка не пахне так, як дома.
Не по добрій волі, а примусово біля 70 років тому у 1944-1946 роках насильницьким способом депортували понад 500 тисяч ні в чому не винних людей Західної гілки українського народу, які споконвіку жили в Карпатах, із прабатьківських земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, що лежать від Сяну до Попраду. Хто не хотів покидати свою хижу позбувався життя.
Були на рідній землі газдами, а чорна чума перетворила їх в злидарів та бідаків.
Та скільки горя і біди не зазнали лемки, вони ніколи не втрачали своєї веселої вдачі і передавали її своїм нащадкам.
Під час зустрічі за "круглим" столом, яка проходила у районній дитячій бібліотеці, в рамках реалізації у регіонах завдань Президента України щодо зміцнення міжнаціональної злагоди та порозуміння, перший заступник голови райдержадміністрації Дмитро Михайлюк з членами товариства "Лемківщина" слухав проблеми лемків сьогодні, та пообіцяв знайти шляхи їх вирішення.
Голова районного товариства "Лемківщина", завідуюча дитячою бібліотекою Марія Михайлівна Куліковська представила представникам влади членів товариства з Микулинець, Боричівки, Вербовець та Теребовлі. Пані Марія зазначила, що вже впродовж 19 років існування товариства, тут постійно зустрічаються лемки для вирішення своїх нагальних проблем, а також мають змогу виготовити закордонні паспорти та візи для поїздки у Республіку Польща, до "рідних домівок".
На завершення зустрічі прозвучали лемківські пісні у виконанні народного аматорського ансамблю "Барвінок" (смт.Микулинці) та ансамблю "Аничка" (Вербовецького СБК)
.
... А спогади текли рікою, плакали лемки, згадуючи свою батьківську землю, плакала Теребовля осіннім дощем, плакали Карпати за своїми лемками-українцями, що так нещадно були вирвані з коренем.
Немає коментарів:
Дописати коментар