МИ ЙШЛИ В СВІТИ НА МУКИ І НА БІДИ...

                                Ми покидали батьківський поріг

                         І виїжджали у незнаний світ.

                             Востаннє в хаті помолились Богу

                  І зупинились аж біля воріт...

 

 

     Ці рядки увібрали у себе всю тугу, смуток, розпач, ридання за рідним краєм, домівкою. 70 років минуло з тієї трагічної події в житті українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя.

 

     Нещодавно, погожої осінньої днини громада міста Теребовлі та довколишніх сіл зібралася біля пам'ятного знаку депортованим українцям з Лемківщини. Учасники та свідки депортації, їх нащадки, духовенство, представники влади розділили біль і смуток лемків, які були змушені 70 років тому залишити свої землі, будинки, могили батьків.

 

 

 

 

     Перегорнула сторінки минувшини завідуюча районною бібліотекою для дітей Галина Людвіковська, священики багатьох парафій відслужили панахиду. Надзвичайно зворушливо отець Михайло Ярема під супровід гітари заспівав "Гори, гори, моя свіча", зі сльозами на очах лемко Іван Федош, Ольга Коломий, Любов Данилюк згадували рідні гори і потічки, рідну хату, полонини.

 

 

 

 

     Вірші переплітались із журливими лемківськими піснями у виконанні ансамблю лемківської пісні "Барвінок" (Микулинці) та гурту "Аничка" (Вербівці). Лемківська правнучка Настя Людвіковська молила Всевишнього про мир і спокій в Україні.

 

 

      Голова райдержадміністрації Галина Зелінська та голова райради Василь Попко закликали до єднання українців, вшанували хвилиною мовчання Небесну сотню та загиблих за Батьківщину героїв АТО. Лемківська пісня "Плине кача по тисині", яка вже стала всенародним гімном, змушувала задуматися над тим, якою тернистою і довгою є дорога до волі.

 

 

 

 

     Серед гостей вечора пам'яті "Ми йшли в світи на муки і на біди"  був присутній і кандидат у народні депутати України Микола Люшняк, за фінансової підтримки якого  створено фільм-спогад "Вирвані з коренем" про депортацію лемків.

 

 

 

 

 

 

     На закінчення голова районної організації Всеукраїнського товариства "Лемківщина" Марія Куліковська з жалем та біллю у серці розповіла про образ страждальної Матері Божої, привезений її батьками з Лемківщини у далекому 1946 році. Згадала про сьогоднішню трагічну сторінку в історії України, просила допомагати Українській армії.

 

 

 

    

     Усі присутні відгукнулися на заклик пані Марії і для воїнів АТО зібрали кошти.     

     Зустріч завершилася державним гімном України і частуванням гостей лемківським хлібом.